розслідувач /rɔzslʲiːˈduːvat͡ʃ/ Noun

English
investigator
Ελληνικά
ερευνητής

Example

  • Повітряні [слідчий — дознавач / розслідувач / детектив] вивчають уламки. — Повітряні СЛІДЧІ вивчають уламки.
  • Air safety investigators are examining the wreckage.
  • У ЗМІ часто використовують 'слідчий' для позначення офіційної особи.