відчайдушний /ʋidˈt͡ʃɑjduʃnɪj/ Adjective

English: desperate
Ελληνικά: Απελπισμένος

Example

В'язні ставали все більш [відчайдушними] — вони [почали] [планувати] [втечу].
The prisoners grew increasingly desperate.
Тут 'відчайдушний' підкреслює емоційний стан, що штовхає до дії.