намір /ˈnɑːmʲir/ Noun
- English
- intent
- English
- intent
Example
- Вона заперечує володіння наркотиками з **наміром** збуту. (Намір / Задум / Мета) — Вона заперечує, що мала **намір** збути наркотики.
- She denies possessing the drug with intent to supply.
- В українській мові «намір» часто вимагає родового відмінка після себе (з наміром чого?).