вражаючий /vrɐˈʒaːjutʃɪj/ Прикметник

English
impressive
English
impressive

Example

  • Краєвид з вершини був справді **вражаючий** (дивовижний / захоплюючий) — аж дух перехоплювало.
  • The view from the mountain top was truly impressive.
  • Вказує на естетичне чи емоційне потрясіння.