блискучий /blɪˈskut͡ʃɪi̯/ Adjective

English: shiny
فارسی: براق

Example

Вона відполірувала срібло, доки воно не стало [блискучий/сяючий/лощений].
She polished the silver until it was shiny.
В українській мові 'блискучий' часто асоціюється з доглянутістю та якістю.