розчарування /rɔzʧɐrʊˈvanʲːɐ/ Noun
- English
- disappointment
- فارسی
- ناامیدی
Example
- Фільм виявився справжнім [розчарування — смуток / гіркота / прикрість].
- The movie was a huge disappointment.
- В українській мові це слово часто вживається як прямий наслідок краху надій.