Заперечення /zɐpɛˈrɛt͡ʃenːɐ/ Noun

English
denial
فارسی
انکار

Example

  • Постійне заперечення [спростування / відхрещення / відкидання] звинувачень проігнорували.
  • The prisoner’s repeated denials of the charges were ignored.
  • Тут «заперечення» — це офіційна позиція, як у суді.