звинувачення /zːvɪnʊˈvɑːt͡ʃːenʲːɐ/ Noun

Example

• Вона рішуче спростувала [звинувачення — закид / звинувачення / обвинувачення] у крадіжці.
• She denied the accusation of theft.
• В українській мові «звинувачення» є найбільш нейтральним і поширеним.