неминучий /nɛmɪˈnut͡ʃɪj/ Прикметник

English
inevitable
Italiano
inevitabile

Example

  • Це була [неминучий] наслідок рішення. (Це була неминуча розплата за те рішення.)
  • It was an inevitable consequence of the decision.
  • В українській мові часто використовується як іменник у множині: «неминуче» (як доля).