Обіцянка /oˈbʲiːtsʲɐnka/ Noun

English
promise
日本語
約束

Example

  • Вона стримала свою обіцянку допомогти мені з переїздом.
  • She kept her promise to help me move.
  • Слово 'обіцянка' тут є центральним елементом довіри.