Командир /kɔmɐnˈdɪr/ Noun

English
commander
Nederlands
bevelhebber

Example

  • Польовий [командир] (ватажок / провідник / лідер) наказав відступити на тактичну позицію.
  • The field commander ordered a tactical retreat.
  • Військовий контекст вимагає «командир».