звинувачення /zːvɪnʊˈvɑːt͡ʃːenʲːɐ/ Noun

English
accusation
Nederlands
beschuldiging

Example

  • Вона рішуче спростувала [звинувачення — закид / звинувачення / обвинувачення] у крадіжці.
  • She denied the accusation of theft.
  • В українській мові «звинувачення» є найбільш нейтральним і поширеним.