винятковий /vɪnʲɪˈt͡ʃɑt͡kɪi̯/ Прикметник

English
exceptional
Polski
wyjątkowy

Example

  • У п'ять років він продемонстрував винятковий хист до музики — справжній [видатний / неперевершений / дивовижний] талант.
  • At the age of five he showed exceptional talent as a musician.
  • Тут «винятковий» підкреслює унікальність таланту, що виділяється з-поміж інших.