Здобич /zˈdobɪt͡ʃ/ Noun

English
prey
Polski
ofiara

Example

  • Лев годинами вистежує свою [здобич] — це виснажливий марафон.
  • The lion will often stalk its prey for hours.
  • В українській мові «здобич» має сильніший конотативний зв'язок із успішним завершенням полювання.