Володіння /ʋolɔˈdʲinːɐ/ Noun

English
possession
ไทย
ความเป็นเจ้าของ

Example

  • В'язням не дозволяли мати жодної особистої [власності] (речі / майна) — це був їхній мінімум.
  • Prisoners were allowed no personal possessions.
  • В українській мові для особистих речей частіше вживають 'речі'.