володіти /ʋolɔˈdʲiti/ Verb

English
possess
ไทย
ครอบครอง

Example

  • Його звинуватили у володінні [мати у власності / мати / привласнювати] рушницею без ліцензії.
  • He was charged with possessing a shotgun without a licence.
  • У юридичному контексті 'володіти' — найбільш точний відповідник.