за́мок /ˈzɑmok/ Noun

English: castle
ไทย: ปราสาท

Example

Король жив у величнім кам'янім [за́мку] — твердині / цитаделі / фортеці.
The king lived in a massive stone castle.
Вимова наголошена на першому складі: зАмок.