Заперечення /zɐpɛˈrɛt͡ʃenːɐ/ Noun
- English
- denial
- Türkçe
- i̇nkar
Example
- Постійне заперечення [спростування / відхрещення / відкидання] звинувачень проігнорували.
- The prisoner’s repeated denials of the charges were ignored.
- Тут «заперечення» — це офіційна позиція, як у суді.