збіг /zbiɦ/ (наголос на першому складі) Noun

English: coincidence
Türkçe: tesadüf

Example

Це був дивний збіг (випадковість / співпадіння) — ми обоє прийшли одночасно.
It was a strange coincidence that we both arrived at the same time.
В українській мові «збіг» часто вживається у сталому виразі «збіг обставин».