розчаровуючий /dɪsəˈpɔɪntɪŋ/ Adjective

English
disappointing
中文
令人失望

Example

  • Сервіс у цьому ресторані був [розчаровуючий] — чекали вічність. (Невтішний / Прикрий)
  • The service at the restaurant was disappointing.
  • Вживаємо 'розчаровуючий' як прямий відповідник, але 'невтішний' звучить тепліше.